|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
- Лавровишня вічнозелений кущ. Ці саджанці ростуть порівняно повільно, сезонний приріст до 15-20 см. Це дозволяє мінімізувати обрізку, роблять садові композиції – стабільними та малодоглядними. Форма крони – ширококонічна, висота куща до 3-3,5 м. Можна обрізати ширину і висоту так, як вам потрібно. Цвітіння – у травні. Цікава форма плодів, вони не округлі, як у більшості сортів, а овальні трохи загострені. Особливість сорту – чудово росте на сонці, дорослі кущі витримують нетривалі періоди посухи. У півтіні – теж почувається комфортно.
Чому рослина отримала саме таку назву? Яке відношення вона має до лавра і до вишні? Чим відрізняється лавровишня від лаврового листа?
Лавровишня – рослина роду Слива (Prunus), підроду Вишня (Cerasus), її ботанічна назва: Prunus Laurocerasus. Навіщо вам ця латина? Для того, щоб точно розуміти, що безпосередньо до Лаврових, рослина жодного прямого відношення не має. Єдина схожість, яка й дала їй назву – листя лавровишні. Вони щільні, глянсові, формою нагадують лавровий лист – з видовженим і загостреним кінчиком. І на цьому – все. Більш того, листя лавровишні – отруйні.
Ви вже десь читали, що ягоди лавровишні їстівні? Дуже важливо знати, що це суто декоративна рослина. Не довіряйте джерелам, які описують чим корисна лавровишня або пишуть про те, як варити варення. Чому? «Чорт криється в деталях». Про м'якоть. Її вважають умовно їстівною, але вона також містить небезпечні речовини, при термообробці вони частково розпадаються. Проте краще не експериментувати. Ми вас попередили. Проте, птахи можуть охоче скльовувати плоди.
Повернемося до опису рослини. Тут теж багато неоднозначної та спірної інформації, яка, на жаль, широко поширена у мережі.
Декоративні сорти лавровишні, саджанці якої представлені в нашому каталозі – це невибагливі декоративні кущі з гіллястою гармонійною кроною, які чудово стрижуться. Їх зможе успішно виростити навіть новачок. Мають ще одну чудову властивість – при правильній обрізці, в саду кущ весь покритий дрібними гілками та листям від самої землі до кінчиків пагонів. Крони пишні і густі, тому в декоративному садівництві мають найширше застосування, від одиночних і групових посадок, до підстрижених живоплотів, що ростуть вільно.
Формувати лавровишню можна не тільки кущем, а й невеликим деревцем, висотою до 3 м. Для цього обрізають зайві гілки, видаляють частину бічних – і формують крону так, щоб унизу був один відкритий ствол, а крона піднята, так створюють акценти та саду.
Головна окраса рослини – красивий великий лист, довжиною 10-15 см, шириною 5-7 см. Його поверхня щільна, шкіряста, напівматова або глянсова. Форма – видовжено-овальна, з витягнутим загостреним кінчиком, який може трохи відгинатися вниз. Це надає кроні особливої витонченості та декоративності. Забарвлення молодого листя – насичене темно-зелене, молоде – яскраве, смарагдове.
Цвіте лавровишня навесні у квітні-травні. Її суцвіття нагадують черемху, тільки вони більші. Дрібні дуже ароматні білі квітки зібрані у вертикальні, довжиною до 15 см суцвіття, які приваблюють до саду бджіл та інших корисних комах. Плодова кисть теж нагадує черемху, самі ягоди більші, і схожі на плоди вишні. У міру дозрівання їхнє забарвлення змінюється від яскраво червоного до темно-бордового і чорного.
