Яблоня Айдаред относится к средне зимним сортам.

Плоды  крупные, уплощенные, округлые, с гладкой поверхностью, слабоконические в верхней части, с тупыми ребрами. Кожица тонкая, гладкая, покрыта тонким слоем воскового налета. Подкожные точки крупные, редкие с характерными сливающимися белесыми полосами, образующими мраморность окраски плодов. Основная окраска светло-зеленая, с ярким малиновым или темно-карминовым румянцем с густыми полосами и штрихами, покрывающим почти весь плод. Блюдце неширокое, но довольно глубокое. Чашечка маленькая, закрытая. Подчашечная трубка широкая, цилиндрическая. Воронка глубокая, узковатая, с оржавленной кожицей. Плодоножка средних размеров. Сердечко небольшое, репчатое. 
Мякоть кремоватая, сочная, кисловато-сладкая, плотная при съеме, позднее – мелкозернистая, в конце срока хранения рыхлеет. Вкус хороший или средний. Аромат слабо выражен. Химический состав плодов: сухие вещества – 13,5%, сахара – 10,5%, титруемые кислоты – 0,6%, сахаро-кислотный индекс – 17,2, аскорбиновой кислоты – 11,5 мг/100г, Р-активных веществ – 120 мг/100г.
срок сьема плодов - конец сентября. Продолжительность хранения 150-180 дней в условиях холодильника В хранении могут быть поражены подкожной пятнистостью. 

Плоды достаточно хорошо удерживаются на дереве до сьема. Транспортабельность высокая. Товарность плодов – 88 – 92%, в том числе 10-15% плодов высшего и 40-50% – первого сорта. 

Особености сорта- высокая экологическая приспособленность, урожайность, высокая товарность плодов, пригодность для потребления в свежем виде и для различных видов переработки.

Посадка яблуні: Викопайте яму розміром 50х50, глибину визначте за довжиною коренів саджанця. Вбийте в середину ями високий кілок, щоб у підсумку він височів над поверхнею землі приблизно на півтора метра. Опустіть розправлене коріння саджанця в яму й акуратно засипте її родючою чорною землею таким чином, щоб коренева шийка саджанця опинилася врівень із поверхнею. Ґрунт утрамбуйте і рясно полийте, саджанець підв'яжіть до опори. Ґрунт навколо дерева покривається шаром рослинної мульчі.

Догляд за яблунею: На першому році добрива практично не вносять, просто потрібен своєчасний полив. Обов'язково необхідно видаляти бур'яни, розпушувати ґрунт. Протягом перших трьох років у землю вносять азотні добрива, це роблять двічі на рік - навесні і восени. Для саджанців, яким кілька років, добрива вносять на пристовбурні кола, а для тих яблунь, які вже плодоносять - і між рядами.

Ґрунт для посадки: Хоча яблуні вважаються невибагливими до ґрунту, для комфортного зростання саджанців більше підійдуть плодоносні ґрунти, а також суглинні та супіщані ґрунти.

Підготовка до зими: Під зиму стовбури білять вапном, щоб захистити їх від гризунів. На старих деревах знімають засохлу кору, що відшарувалася, - за нею може накопичуватися інфекція і шкідники. З метою захисту від підмерзання до коріння підсипається дрібний перепрілий гній, торф, стовбур можна обернути нетканим матеріалом.

Місце для посадки яблуні вибирають на відкритій ділянці, найкраще - на височині. Крім того, варто поберегти рослини від сильного вітру. Для цього на північній межі ділянки можна висадити обліпиху або горобину.