Опис (Персик Фіделія)
Персик Фіделія - це ранньостиглий сорт персика з великими та соковитими плодами. Вони мають округлу форму, червону шкірку з жовтим рум'янцем і білу м'якоть, що добре відділяється від кісточки. Смак плодів солодкий із легкою кислинкою. Дерево має середню висоту та густу крону. Цвіте рясно білими квітами у травні. Сорт стійкий до хвороб та морозу.Персик – чудовий літній фрукт, що володіє прекрасними органолептичними характеристиками, дуже соковитий і добре вгамовує спрагу.

Як правило, фрукти отримують свою назву від країни, яка є їхньою батьківщиною, або від чогось, що з нею пов'язано (наприклад, фініки – з Фінікії тощо). Своєю назвою персик нерідко вводить в оману своїх шанувальників, адже його батьківщина – не Персія. Насправді, батьківщиною цього фрукта є Китай, а в Персії, як і в Греції, Римі та інших країнах Європи, він з'явився лише в 1-му столітті нашої ери.

На батьківщині персика – у Китаї – його вважають символом безсмертя. З Далекого Сходу персик потрапляє в Персію (який і завдячує своїм сучасним найменуванням – Prunus Persica – перська злива) і вже звідти, у міру того, як Олександр Великий завойовує нові території, поширюється на країни Середземномор'я.

Любителі персиків не страждають на серцево-судинні захворювання, недоумство, забудькуватість, тому що в плодах фрукту міститься дуже багато калію і фосфору. Як відомо, ці елементи покращують роботу як головного мозку, а й у цілому зміцнюють стінки судин. Якщо у вас порушений обмін речовин або анемія, персики просто потрібні у вашому раціоні. Адже в них так багато заліза практично головного елемента людської крові.

Щоденне вживання персиків допомагає зняти емоційну та нервову напругу. Плоди стиглого персика містять такі корисні речовини: вітаміни групи B, вітамін С, калій, магній, залізо, фосфор, мідь, пектин та дуже багато каротину. З кісточок персика роблять різні олії з мигдальним запахом. У такий спосіб персики використовують ще й у косметології.

Перед посадкою персика необхідно очистити і удобрити обрану ділянку. Виконують таку процедуру восени. Для початку з ділянки прибирають всі бур'яни та інше сміття. Потім на ділянку вносять перепрілий перегній і перекопують її. Виконавши таку процедуру, ділянку залишають до весни. З настанням квітня починають викопувати лунки. Розмір посадкової ями: ширина 50 см і глибина 35 см. Потім, у викопану лунку додають склянку золи і вносять калійне добриво. Далі, в яму ставлять колоновидний персик і заривають його землею. Після того як саджанець буде посаджений, його необхідно рясно полити і замульчувати.

Догляд за персиком полягає в обрізанні, поливі, боротьбі зі всілякими хворобами і шкідниками. Посуху персик переносить стійко, але розвиток і плодоношення гальмується. Тому, якщо довго не було дощу, під дерево підливають 2 відра води з температурою близько 25 градусів кожні 2 тижні. Занадто щедрий полив, особливо під час дозрівання плодів, може призвести до їх розтріскування.

Ґрунт для посадки: Якщо ґрунт на ділянці поживний, то в нього слід всипати тільки деревну золу і мінеральні добрива.

Підготовка до зими: Ця культура є теплолюбною, тому на зиму її слід обов'язково вкривати. Поверхню пристовбурного кола потрібно засипати шаром мульчі (перегноєм або торфом) до 10-15 см.

Місце для посадки: Якщо посадити молоде дерево в тіні старших побратимів - урожай стане дрібнішати, втрачати свій смак, а визрівання деревини затягнеться. Найбільше у дерева схильні до вимерзання коріння і бруньки, тому слід вибрати південний бік ділянки. Персик любить тепло і не любить протягів. Постарайтеся посадити дерево біля стіни, місце має бути сонячним і сухим.